flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Відомості про заходи щодо порушників порядку проведення судового засідання

 

          Однією із  гарантій  конституційних  прав і свобод та рівності  усіх людей  перед законом є справедливе та доступне правосуддя. Частиною 3 статті 8 Конституції України гарантується  звернення безпосередньо до суду для захисту конституційних  прав і свобод людини і громадянина. Основними завданнями суду є забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина, прав  і законних  інтересів юридичних осіб, інтересів  суспільства  і держави.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» здійснюючи  правосуддя,  суди є незалежними  від будь-якого  незаконного впливу. Втручання у здійснення правосуддя,  вплив на суд або суддів  у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший  спосіб  з метою завдання шкоди авторитету суддів чи  впливу на безсторонність  суду забороняється  і тягне за собою  відповідальність, установлену законом.

Кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному  процесуальним  законом  порядку  в суді будь-якої інстанції. Поряд з тим, кожен учасник судового процесу, а також  інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов'язані беззаперечно виконувати розпорядження головуючого, додержуватися в судовому засіданні встановленого порядку та утримуватися від будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до суду або встановлених в суді правил. За неповагу до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом. Питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення порушення, у  зв'язку з чим у судовому засіданні із розгляду  цивільної чи кримінальної справи оголошується перерва.

Відповідно до норм Цивільного-процесуального законодавства  України особи, які беруть участь у справі, свідки, перекладачі, експерти, спеціалісти звертаються до суду словами "Ваша честь". Присутні в залі судового засідання повинні встати, коли входить і виходить суд. Рішення суду вони заслуховують стоячи. До осіб, які порушують встановлені в суді правила або протиправно перешкоджають здійсненню цивільного судочинства, судом застосовуються такі заходи  процесуального примусу: попередження;  видалення із залу судового засідання;  тимчасове вилучення доказів для дослідження судом;  привід. До учасників цивільного процесу та інших осіб, присутніх в судовому засіданні, за порушення порядку під час судового засідання або невиконання ними розпоряджень головуючого застосовується попередження, а у разі повторного вчинення зазначених дій - видалення із зали судового засідання.

Згідно із ст. 330 Кримінального процесуального кодексу України Якщо обвинувачений порушує порядок у залі судового засідання або не підкоряється розпорядженням головуючого у судовому засіданні, останній попереджає обвинуваченого про те, що в разі повторення ним зазначених дій його буде видалено з зали судового засідання. При повторному порушенні обвинуваченим порядку судового засідання він може бути видалений за ухвалою суду з зали засідання тимчасово або на весь час судового розгляду. Якщо такий обвинувачений не представлений захисником, суд зобов'язаний залучити захисника для здійснення захисту за призначенням і відкласти судовий розгляд на строк, необхідний для його підготовки до захисту.

Після повернення до зали засідання обвинуваченому надається можливість ознайомитися з доказами, які були досліджені, а також з рішеннями, які були ухвалені за його відсутності, та дати пояснення щодо них. У разі видалення обвинуваченого на весь час судового розгляду, судове рішення, яким закінчено провадження в суді, негайно оголошується обвинуваченому після його ухвалення.

2. У разі невиконання розпорядження головуючого прокурором чи захисником головуючий робить їм попередження про відповідальність за неповагу до суду. При повторному порушенні порядку у залі судового засідання їх може бути притягнуто до відповідальності, встановленої законом.

3. У разі невиконання розпорядження головуючого іншими особами, присутніми у судовому засіданні, головуючий робить їм попередження про відповідальність за неповагу до суду. При повторному порушенні порядку у залі судового засідання їх за ухвалою суду може бути видалено із зали судового засідання та притягнуто до відповідальності, встановленої законом.

4. За неповагу до суду винні особи притягуються до відповідальності, встановленої законом. Питання про притягнення особи до відповідальності за прояв неповаги до суду вирішується судом негайно після вчинення порушення, для чого в судовому засіданні оголошується перерва.

 

За непідкорення розпорядженню головуючого або порушення порядку під час судового засідання свідок, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та інші громадяни несуть відповідальність за частиною 1 статті 1853 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Даною статтею передбачена відповідальність за прояв неповаги до суду, а саме: неповага до суду, що  виразилась у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил - тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Злісне ухилення експерта, перекладача від явки в суд - тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Тому, з вищевикладеного потрібно зазначити, що кожен учасник судового процесу, чи це є фізична особа чи представник юридичної особи, а також особа, яка присутня в залі судового засідання, повинні знати свої права та обов’язки в суді, бути ввічливими та толерантними при розгляді будь-якої справи,  виявляти повагу до суду і знати, що належна поведінка учасників судового розгляду сприяє ефективності судової влади, підвищенню авторитету та  довіри громадськості до суду.