«Загроза українській мові рівносильно є загрозою національній безпеці України», – Конституційний Суд України

АТ КБ "Приватбанк" 30.05.2022 звернулося з позовною заявою до відповідача з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором, ухвалою суду позовна заява була залишена без руху, з тих підстав, що подана з порушенням вимог встановлених статтею10 Конституції України та  статтею 9 ЦПК України, де вказано, що цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою, а державною мовою в Україні є українська мова.

На виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху,представник позивача скерувала заяву, в якій вказала, що статтею 6 ЦК України закріплено принцип свободи договору та зазначила, що на даний час не існує жодного законодавчого акту, який би зобов’язував учасників справи подавати до суду кредитний договір, який укладений сторонами на російській мові – перекладеним на українську мову. Також вказала, що надані позивачем додатки до позовної заяви на російській мові не порушують жодну норму процесуального права, тому не має підстав для залишення позову без розгляду або визнання позову неподаним та повернення його позивачу.

Ухвалою Мостиського районного суду Львівської області №448/514/22 від 02.09.2022 позовну заяву залишено без розгляду, оскільки у встановлений судом строк, позивач не усунув вказанихнедоліків - не подав до суду переклад на державну мову України, доданих до позовної заяви письмових доказів, які складені російською мовою та не засвідчив вірність перекладу цих документів.

Суд зазначив, що статтею 9 ЦПК України встановлено, що судочинство в судах провадиться державною мовою, авідповідно до статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова, яка згідно статті 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» є єдиною державною (офіційною) мовою в Україні та звернув увагу позивача на необхідності складення документів під час звернення до суду державною українською мовою.

Також, Суд звернув увагу позивача, що у Рішенні №1-р/2021 від 14.07.2021 Конституційний Суд України визначив, зокрема: «<…> українська мова є невіддільним атрибутом української державності, що зберігає свою історичну спадкоємність від давньокиївської доби. Українська мова – доконечна умова (conditio sine qua non) державності України та її соборності. <…> тому будь-які зазіхання на юридичний статус української мови як державної на території України неприпустимі, оскільки порушують конституційний лад держави, загрожують національній безпеці та самому існуванню державності України».

Суд також вказав, що цілеспрямоване нищення української мови (лінгвоцид) як визначальної ознаки української нації з боку росії впродовж багатьох століть є загальновідомим незаперечним історичним фактом, який також і визнаний вказаним рішенням Конституційного Суду України та є складовою політики геноциду проти нашої держави, а українська мова як важливий чинник національної ідентичності і державотворення є однією з головних цілей росії у війні проти України.

Враховуючи дію Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" з 24 лютого 2022 року в зв’язку з повномасштабним вторгненням росії на нашу країну, посилання представника позивача на те, що на даний час не існує жодного законодавчого акту, який би зобов’язував учасників справи подавати до суду кредитний договір, який укладений сторонами на російській мові перекладеним на українську мову та твердження позивача, що надані ним додатки до позовної заяви на російській мові не порушують жодну норму процесуального права, Мостиський районний суд Львівської області визнав – недопустимим.