З’їзд між двох законів

До з’їзду суддів залишилося всього 2 місяці з трьох, відведених законом, для призначення до Конституційного Суду свого представника. Також потрібно обрати членів Вищої ради правосуддя. Проте проблема полягає в тому, що через зволікання парламенту з прийняттям деяких законів виникли труднощі зі скликанням позачергового XIV з’їзду.

Непоспішність парламенту

   2 грудня в порядку денному засідання Ради суддів з’явилися питання, пов’язані з проведенням з’їзду володарів мантій, зокрема щодо визначення дати, створення організаційної групи для його підготовки. Необхідність зібрання законників виникла через появу вакансії в КС.

   Однак «самоврядники» не наважилися зачіпати це питання та зняли його з розгляду. «Мотивів кілька. Ми сподівалися, що до засідання РСУ буде прийнято закон «Про Вищу раду правосуддя». Крім того, надіялися, що буде розпочата процедура прийняття закону «Про Конституційний Суд України». Призначати з’їзд суддів у невизначених умовах — це дуже безвідповідально, адже проведення з’їзду — надто дорога справа. Крім того, в порядку денному на 2017 рік є ще й черговий з’їзд суддів. Тому, напевно, потрібно дочекатися, коли Верховна Рада спроможеться прийняти закони», — розповіла журналістам голова РСУ Валентина Сімоненко.

Не закласти бомбу

    У свою чергу члени органу суддівського самоврядування зауважили: є питання й до обрання делегатів на з’їзд, зокрема вищими спеціалізованими судами (з питань інтелектуальної власності та антикорупційним) і Верховним Судом (без «України»), які ще не створені.

   До чого може призвести такий крок, пояснив член ради Євген Мєзєнцев. «Ми, «адміністративники», потім стикнемось із ситуацією, коли будемо змушені розглядати спори, пов’язані з визнанням незаконним рішень з’їзду суддів. З мого досвіду розгляду справ, пов’язаних з органами самоврядування (адвокатського, прокурорського, суддівського), скажу, що 90% спорів стосуються не суті прийнятого рішення, а порушення процедури. Давайте не будемо закладати бомбу сповільненої дії під рішення з’їзду», — закликав «самоврядник».

   Його колега Андрій Волков запропонував записати в рішенні РСУ, що питання скликання з’їзду відкладається до прийняття законів. «Щоб дати сигнал суспільству і не мати звинувачень у бездіяльності ради», — пояснив він.

   На думку заступника голови РСУ Богдана Моніча, варто було б звернутися до парламенту, аби він не зволікав з прийняттям двох законів: про ВРП та КС. Однак пропозиції А.Волкова та Б.Моніча не знайшли підтримки в колег.

Без закону про КС — ніяк?

   Прийняття закону про ВРП не тільки врегулює порядок обрання членів цього органу з’їздом суддів, а й уточнить, кого делегувати від поки що не створених інституцій. Так, у п.7 «Прикінцевих та перехідних положень» проекту закону про ВРП зазначається, що до появи ВС обрання представників на суддівське зібрання здійснюється з такими особливостями: збори володарів мантій ВСУ делегують трьох осіб, а Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського й Вищого адміністративного судів — по одному від 20 служителів Феміди, які працюють у відповідній установі.

   Хоча деякі «самоврядники» вважають, що вже після появи закону про ВРП можна буде з чистою совістю визначати дату проведення позачергового XIV з’їзду, окремі експерти застерігають: радіти зарано. Адже, не виключено, що без прийняття закону про КС теж не обійтися.

   Річ у тім, що відповідно до ст.148 підкоригованої Конституції відбір кандидатур на посаду судді КС має здійснюватися на конкурсних засадах у визначеному законом порядку. Проте нині алгоритму проведення змагань за червону мантію немає: його необхідно прописати в новому акті про КС. У Верховній Раді зареєстровані два відповідні законопроекти, один з яких відправлений на експертизу до Венеціанської комісії. Проте до їх розгляду руки в народних обранців поки не дійшли. Ніхто не береться спрогнозувати, коли закон про КС буде прийнятий.

   Так само важко вирішити й те, як у передбачені законом строки, без порушення процедури провести з’їзд, який опинився між двох «законодавчих вогнів».

ДОВІДКА «ЗіБ»

Алгоритм обрання делегатів на з’їзд суддів

1. Збори суддів місцевих адміністративних, господарських та всіх апеляційних судів обирають по одному делегату від 20 володарів мантій, які працюють у цих установах (якщо таких менше, від суду має бути один посланець).

2. Делегатів від суддів місцевих загальних судів обирають спільні збори суддів у кожній області та м.Києві за принципом: один делегат від 20 осіб.

3. Збори суддів вищих спеціалізованих судів обирають по 3 представники.

4. Пленум Верховного Суду обирає 12 делегатів.