Генеральна довіреність на автомобіль не звільняє держслужбовця від обов’язку його задекларувати, — ВАСУ

 Видача генеральної довіреності не звільняє держслужбовця від обов’язку задекларувати транспортний засіб

Автомобіль, «відчужений» державним службовцем третім особам на підставі генеральної довіреності, повинен бути відображений у декларації посадовця як його власність. Таку позицію висловив у своїй постанові Вищий адміністративний суд.

Як зазначено в постанові ВАС від 6.07.2016 №К/800/11518/16, податковий орган дав висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 закону «Про очищення влади». Установлено розбіжності, які полягають у невідображенні чиновником у декларації транспортних засобів ВАЗ 2121 та ВАЗ 2107.

Відповідно до відомостей, що містяться в базі даних комп’ютерного обліку МВС, зазначені машини зареєстровані на посадовця. Державний службовець подав до суду копії генеральних довіреностей, відповідно до яких він уповноважив третіх осіб на користування, експлуатацію та продаж (передання в оренду) зазначених автомобілів.

Однак, аналізуючи вищенаведені обставини, колегія суддів ВАС звернула увагу на те, що право власності на транспортні засоби ВАЗ 2121 та ВАЗ 2107 зареєстровано за позивачем, а тому орган контролю правомірно вказав на це у висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 закону «Про очищення влади». За такого правового врегулювання, колегія суддів ВАС уважає, що отримана й узагальнена податкова інформація порівнюється на предмет її відповідності даним, зазначеним у декларації. За результатами такого порівняння встановлюється відсутність або наявність недостовірностей чи невідповідностей між податковою інформацією та вказаними в декларації відомостями.

Варто зазначити, що, за приписами п.5 ст.5 закону «Про засади запобігання і протидії корупції», перевірці підлягають:

- достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених чч.3 та 4 ст.1 закону «Про засади запобігання і протидії корупції»;

- достовірність відомостей щодо наявності майна та відповідність вартості майна, вказаного в декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена вищеназваним актом, набутого за час перебування на посадах, визначених у пп.1—10 ч.1 ст.2 закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Отже, у висновку, що складається за результатами перевірки, орган контролю зобов’язаний зазначити про встановлену недостовірність або невідповідність стосовного кожного з перелічених критеріїв, зокрема вказати, чи все майно, яке підлягає декларуванню, вказано особою, а також про відповідність вартості майна, набутого (не всього задекларованого, а лише набутого) на час перебування на посадах, отриманим із законним джерел доходам.

Висновок Городоцької об’єднаної держаної податкової інспекції Державної фіскальної служби у Львівській області про результати проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 закону «Про очищення влади», не є рішенням суб’єкта владних повноважень, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов’язків відносно позивача. Оскаржуваний висновок є тільки носієм інформації про виявлені органом контролю порушення вимог законодавства та документом, на підставі якого приймається відповідне рішення суб’єктом владних повноважень.

Тож ВАС дійшов думки про відсутність підстав для скасування оскаржуваного висновку, оскільки матеріали справи підтверджують розбіжність, що полягає в незадекларуванні позивачем транспортних засобів, які йому належать на праві приватної власності.

Цю правову позицію необхідно враховувати під час складання декларацій про доходи та майно за 2016 рік, аби в митарів не виникало претензій.