РСУ з’ясовувала, чи можуть органи місцевої влади надавати матеріальну підтримку судам в обхід держбюджету

 Чергове засідання вищого органу суддівського самоврядування було присвячене фінансуванню судів. Зокрема, визначалися, чи є законною матеріальна допомога місцевої влади районному суду та чи варто її взагалі приймати, якщо це створює суспільний резонанс і ставить під сумнів безсторонність володарів мантій.

Феміда у приймах

Порядок денний чергового засідання Ради суддів був дещо змінений. Зокрема, розгляд питань щодо належної оплати праці, виплат у зв’язку з виходом на пенсію та обмеження розміру довічного утримання було перенесено. Вони, на думку членів РСУ, потребують додаткового опрацювання і, як пообіцяла голова РСУ Валентина Сімоненко, будуть вивчені найближчим часом. Натомість суперечки розгорілися довкола фінансової підтримки судів першої інстанції за рахунок місцевих бюджетів.

Як доповів член РСУ Володимир Кривка, до ради звернулися громадські активісти з проханням розглянути питання правомірності фінансування Автозаводського та Крюківського районних судів м.Кременчука Полтавської області за рахунок місцевого бюджету.

Так, у березні 2016 року Кременчуцька міська рада затвердила Програму сприяння населенню міста у судовому захисті, розвитку правової свідомості населення та організаційного забезпечення діяльності Автозаводського та Крюківського районних судів на три роки із загальним обсягом фінансування 3,4 млн грн.

Однак активісти вважають, що програма посягає на незалежність суду. Пояснюють це тим, що вона з’явилася саме під час розгляду Автозаводським райсудом справ про корупційні адміністративні правопорушення, допущені службовими особами органів місцевого самоврядування м.Кременчука.

За словами доповідача, в цій установі торік дійсно розглядалися такі справи. Чиновників визнано винними у вчиненні корупційних правопорушень і накладено на них стягнення у вигляді штрафів. Даних про неправомірний вплив на суддю, який постановляв ці рішення, перевіряльники не отримали.

Також В.Кривка зазначив, що в межах цієї програми передбачалося фінансування реконструкції приміщення на вул.Троїцькій площею 1468,9 м², що перебуває в комунальній власності м.Кременчука і було передане в оренду Територіальному управлінню Державної судової адміністрації в Полтавській області для розміщення Автозаводського районного суду м.Кременчука. Хоча програма була затверджена майже рік тому, її реалізацію ще не розпочато.

Водночас кошти для капітального ремонту цього приміщення виділені й з держскарбниці. Адже і Конституція, і закон «Про судоустрій і статус суддів», і Бюджетний кодекс визначають, що видатки на забезпечення незалежного судочинства здійснюються виключно із держбюджету. Причому розпорядником цих коштів є ДСАУ. Тож, на думку доповідача, ТУ ДСА в Полтавській області вийшло за межі законодавства у частині планування видатків для забезпечення діяльності Автозаводського райсуду.

Гроші чи безсторонність?

Водночас член РСУ Тетяна Чумаченко зауважила, що органи місцевого самоврядування часто говорять про свої права та люблять нагадувати про обов’язки інших. На її думку, настав час і їм вказати на обов’язки. Зокрема, підтримувати приміщення в належному стані та робити ремонт будь-якої складності —це їхній прямий обов’язок як орендодавця.

Проте В.Сімоненко не погодилася із цим, зауваживши, що наймач сам повинен підтримувати приміщення у належному стані. Водночас орендодавець має робити тільки капітальний ремонт, на який, власне, і було виділено 3,4 млн грн.

Член РСУ Людмила Волкова нагадала про прецедент, що мав місце в Ізюмському районному суді Харківської області. Там усі судді протягом року заявляли самовідводи у справах, де стороною були органи місцевого самоврядування. Служителі Феміди пояснювали, що місцева влада зробила капітальний ремонт у приміщенні суду, і вони розцінили це як фінансування установи.

Звернулися і до міжнародної практики.

Л.Волкова нагадала про гарантії розгляду справи незалежним і безстороннім судом, які Європейський суд з прав людини навів у рішенні у справі «Білуха проти України». Так, порушенням §1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод було визнане безкоштовне виготовлення та встановлення стороною у спорі ґрат на вікнах нової будівлі суду та надання в користування комп’ютера. Тому, на думку Л.Волкової, будь-яке фінансування, включаючи капремонт приміщення суду, є вкрай ризикованим, адже може виникнути сумнів щодо неупередженості суду.

Голова РСУ з колегою не погодилася: «Невже довіра до суду буде тоді, коли приміщення, в якому здійснюється правосуддя, перебуватимуть у занедбаному стані?» Вона зауважила, що власники будівлі зобов’язані утримувати своє майно у належному стані, як це передбачено законом. Адже держава платить за оренду (у випадку з Автозаводським райсудом — 1 грн. на рік. — Прим. авт.). А приклад з демаршем самовідводів В.Сімоненко назвала не зовсім доречним та порадила колегам уважніше вивчити підстави для самовідводу.

Врешті-решт учасники дискусії зійшлися на тому, що ТУ ДСА в Полтавській області необхідно звернутися до Кременчуцької міської ради й внести корективи до програми, залишивши в ній видатки, які підуть на капітальний ремонт приміщення суду.

Отже, РСУ начебто знайшла компроміс. Крім того, судячи з останніх тенденцій, нині ДСАУ переймається тим, аби приміщення, в яких розташовані суди, передавалися у державну власність. Тоді не буде потреби в допомозі з капремонтом зі сторони й відпадуть підстави для сумнівів щодо безсторонності суду.

Стріляли!

Особливу увагу було приділено інциденту, що стався 6 лютого у Київському окружному адміністративному суді. Суддя виявила в службовому кабінеті пошкодження вікна від пострілу з вогнепальної зброї. За цим фактом порушено кримінальне провадження.

Збори суддів КОАС вирішили звернутися до РСУ задля розв’язання питання щодо гарантування безпеки суддів, працівників апарату, осіб, які звертаються до установи, та неналежної охорони приміщень судів.

У РСУ одностайно дійшли висновку, що необхідно реагувати на такі випадки та забезпечити охорону суду. Член ради Євген Мєзєнцев зауважив, що охорона будинку не убезпечить від пострілів у вікно. У свою чергу В.Сімоненко запропонувала вирішити питання про надання особистої охорони судді й зазначила, що служителі Феміди майже не користуються цим правом, хоча така можливість передбачена законом.

Однак з огляду на нестачу інформації про подію вирішили почекати з рішенням до завершення слідчих дій.

Затяжний конфлікт

До порядку денного також був уключений розгляд звернення судді-«викривача» Лариси Гольник (як називає себе служителька Феміди з Октябрського районного суду м.Полтави). Її конфлікт з головою суду почався ще в 2014 році. Як стверджує законниця, — із часу, коли до неї на розгляд потрапила справа щодо мера Полтави, якого обвинувачували у використанні службового становища. Тоді Л.Гольник узяла самовідвід, а згодом справа мера була закрита іншим суддею через сплив строку давності.

Нині жінка невдоволена наказом голови суду, яким їй надано відрядження строком не на три дні, як вона вимагала, а на один. До врегулювання конфлікту вона вчергове залучила вищий орган суддівського самоврядування. Водночас Л.Гольник вважає, що РСУ її «не чує» та не бажає виконати вимогу закону «Про судоустрій і статус суддів». І, як наслідок, своєю мовчазною згодою підтримує «переслідування за принциповість».

Аби розібратися в ситуації, вищий орган суддівського самоврядування створив робочу групу, яка й перевірить факти, викладені у зверненні.

Тож далі буде…

ПРЯМА МОВА

Тетяна ЧУМАЧЕНКО, член Ради суддів, суддя Вищого адміністративного суду:

— В проекті рішення зазначено, що необхідно внести зміни щодо фінансування організаційного забезпечення судів, в якому залишити тільки капітальний ремонт приміщення комунальної власності. А якщо некапітальний ремонт? А якщо трубу прорвало? Якщо виникли проблеми з опаленням? Хто це має робити? Ми з вами правильно робимо, що дослухаємося до громадських організацій, але їх треба також орієнтувати на те, що є в обов’язках органів місцевого самоврядування. Останні мають

розуміти, що будинки, які перебувають під їхнім контролем, вони повинні приводити у відповідний стан. І якщо не буде опалення, не буде світла, це не значить, що суди почнуть заради цього вирішувати справи на користь територіальної громади.

Валентина СІМОНЕНКО, голова Ради суддів, суддя Верховного Суду України:

— Це питання довіри до суду, тому необхідно знайти баланс. Хіба довіра стане вищою, якщо суд буде в занедбаному приміщенні й не зможе забезпечити відвідувачам нормальні умови? Чи ми взагалі нічого не робитимемо й навіть туалети будуть на вулиці? А ми будемо такими, що не прийматимемо допомогу там, де це законом не заборонено, тим більше коли це обов’язок, а не право. Адже судова влада платить за оренду цих приміщень. Тут нічого такого немає, і суспільству це треба пояснювати.