Конфлікт у чужих інтересах

  Стежити за тим, аби служителі Феміди дотримувалися вимог законодавства щодо врегулювання конфлікту інтересів, повинна Рада суддів. Однак окремі судді чи то з відчаю, чи то через незнання просять допомоги не в РСУ, а в Національного агентства з питань запобігання корупції. Крім того, дехто з володарів мантій з обережністю ставиться до розгляду справ, відповідачем в яких є Вища кваліфікаційна комісія суддів чи Вища рада правосуддя, вбачаючи і в цій ситуації конфлікт інтересів.

Від особистого до професійного

  «Самоврядники» неодноразово навертали на добру дорогу суддів, котрі зверталися

до них по роз’яснення: чи виникає в тій або іншій ситуації конфлікт інтересів. Адже, як відомо, відповідно до закону «Про судоустрій і статус суддів» РСУ приймає рішення про врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів у діяльності служителів Феміди, голови чи членів ВККС, очільника Державної судової адміністрації та його заступників. Так, за інформацією РСУ, в минулому році до неї звернулося 96 суддів (у 2015-му запитувачів було всього 15). У більшості випадків служителів Феміди цікавило те, яких заходів уживати, коли в одній установі працюють близькі люди (наприклад, під одним дахом опинилися родичі або ж сімейними узами пов’язані суддя та працівник апарату). У законі «Про запобігання корупції» йдеться виключно про певні обмеження спільної роботи родичів: «Не можуть мати у прямому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути прямо підпорядкованими у зв’язку з виконанням повноважень близьким їм особам». Тому, роз’яснили «самоврядники», робота в одній судовій установі володарів мантій та їхніх близьких сама по собі не породжує конфлікту інтересів. Для визначення наявності або відсутності останнього варто виходити зі співвідношення посадових обов’язків.

  Розібравшись з особистими питаннями, законники почали ставити ті, що пов’язані з їхньою професією. «Справа в тому, що ми йдемо від загального до конкретного. У перших наших рішеннях йшлося про загальні випадки, потім ми трохи заглибилися й поступово переходимо до більш конкретних питань, які виникають у діяльності суддів при визначенні того, чи наявний конфлікт інтересів у тій або іншій ситуації», — зазначила голова комітету РСУ з питань етики, врегулювання конфлікту інтересів та професійного розвитку суддів Тетяна Чумаченко.

  Володарів мантій, зокрема, цікавить, чи може внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо надходження повідомлення від однієї зі сторін у справі про вчинення суддею кримінального правопорушення за ст.375 Кримінального кодексу розглядатись як конфлікт інтересів. На це орган суддівського самоврядування відповів, що така ситуація не породжує ні потенційного, ні реального конфлікту інтересів.

«За аналогією сміливості»

  Як відомо, в певних ситуаціях володарі мантій можуть самотужки вирішити конфлікт інтересів (без участі РСУ): взяти самовідвід у порядку, передбаченому процесуальним законодавством. Проте, виявилося, не в усіх кодексах є відповідні положення. «Кодекс про адміністративні правопорушення не містить процесуального способу врегулювання конфлікту інтересів. І виникають такі ситуації, навіть абсурдні, коли до суду зайшли матеріали щодо здійснення суддею цієї ж установи правопорушення, пов’язаного з корупцією, і автоматизована система документообігу розподіляє їх цьому ж судді. А він не має права на самовідвід, бо це не передбачено КпАП», — розповіла Т.Чумаченко. Окремі члени РСУ висловили думку про те, що в цій ситуації нічого роз’яснювати не потрібно, адже володарі мантій знають: необхідно застосовувати аналогію закону.

  «Добре, будемо боятися, не роз’яснювати, хоча питання врегулювання конфлікту інтересів уключає й роз’яснення. Це ж наша компетенція. Не тільки компетенція, а навіть наш обов’язок: роз’яснити, де є конфлікт, а де його немає. Берімо на себе цю відповідальність. Потрібно бути не профспілкою, а серйозним органом», — дорікнула голова РСУ Валентина Сімоненко колегам, які виступали проти такого тлумачення. Врешті-решт «самоврядники» погодилися записати в рішенні пункт: «Роз’яснити, що в разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до КпАП, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу, до внесення змін до чинного законодавства, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією, та міжнародні стандарти щодо незалежності, неупередженості, безсторонності суддів, він може застосовувати норми за аналогією».

Як бути з ВРП?

  Крім того, «самоврядники» на прохання суддів-запитувачів роз’яснили: розгляд у ВРП скарги на володаря мантії, відкриття дисциплінарного провадження не призводять до конфлікту інтересів у діяльності служителів Феміди щодо розгляду справи за участю скаржника чи Ради. Як пояснила Т.Чумаченко, конфлікт інтересів — це приватні стосунки суддів з фізичними чи юридичними особами. «Бувають ситуації, коли фактично жоден суддя в Україні не може розглядати справу. Наприклад, якщо справа щодо перерахунку суддівської винагороди, виходячи з розміру мінімальної зарплати, а не прожиткового мінімуму, потрапляє до судді окружного адміністративного суду. Цей суддя перебуває в такій самій ситуації. В нього є приватний інтерес. Але в усіх цих суддів першої інстанції такий самий приватний інтерес. Тому, щоб виключити ситуацію, коли справа не може бути розглянута взагалі, є рекомендація європейських експертів: приватний інтерес не породжує конфлікту інтересів, якщо всі інші судді в країні мають аналогічний приватний інтерес», — наголосила член РСУ Інна Плахтій.

  Утім, деякі служителі Феміди звертають увагу на те, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 9.01.2013 у справі «Олександр Волков проти України» зазначив: перегляд справи заявника здійснювався законниками з Вищого адміністративного суду, які також перебували в межах дисциплінарної юрисдикції Вищої ради юстиції. Це означає, що ВРЮ могла порушити дисциплінарне провадження стосовно цих служителів Феміди.

  Тому з огляду на широкі повноваження ВРЮ стосовно професійної кар’єри володаря мантії (призначення на посаду, притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення), а також — на відсутність захисних механізмів незалежності та безсторонності ВРЮ ЄСПЛ не був переконаний, що судді ВАС при розгляді справи О.Волкова, в якій однією зі сторін була ВРЮ, могли забезпечувати «незалежність та безсторонність», які вимагаються ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

  У свою чергу експерти підкреслюють, що не виключені випадки, коли суддя, розглядаючи справу, в якій, наприклад, відповідачем є ВРП, якраз дбатиме про свій приватний інтерес: прийме рішення на користь Ради, аби в майбутньому уникнути можливої помсти з її боку.

Агентство замість ради

  Дискусійним є не тільки питання наявності/відсутності конфлікту інтересів у справах, стороною в яких є ВРП. Служителі Феміди з обережністю ставляться й до позовів до ВККС. Особливо гостро «кваліфікаційна проблема» постала після початку конкурсу до Верховного Суду: багато претендентів оскаржують недопуск або припинення участі в змаганнях. У суддів ВАС, які також мають намір зайняти «верховні» крісла, виникає цілком логічне запитання: чи не є ця ситуація конфліктом інтересів? Утім, «самоврядники» про таку дилему, напевно, нічого не знають. Принаймні вголос вони про неї не говорили, жодного рішення не приймали. Можливо, річ ще у тім, що про свої «біди» представники адміністративної юстиції розповідають не РСУ, а … НАЗК.

  Так, у провадженні ВАС перебувала одна зі справ за позовом до ВККС претендента на «червону» мантію про визнання незаконним та скасування рішення, яким йому відмовлено в допуску до участі у конкурсі на посаду в Касаційному адміністративному суді в складі ВС. Всі члени колегії «адміністративників» (5 осіб) подали заяви про самовідвід, зокрема через те, що самі є учасниками конкурсу. «Колегія суддів зверталась до НАЗК по роз’яснення щодо наявності конфлікту інтересів у ситуації, коли відповідач у справі під час проведення конкурсу буде проводити кваліфікаційне оцінювання суддів, які розглядають дану справу. Листом від 27.01.2017 агентство повідомило, зокрема, про те, що наявна інформація не дає змоги встановити наявність чи відсутність приватного інтересу в колегії суддів ВАС під час розгляду справи. Отже, підтвердження щодо відсутності конфлікту інтересів не отримано. У зв’язку із цим у суддів колегії залишається ризик бути притягнутими до відповідальності», — йдеться в ухвалі «адміністративників».

  Вони зауважили, що перебувають у межах юрисдикції ВККС, яка стосовно них висловлює відповідні судження під час кваліфоцінювання, що впливає на професійну кар’єру у зв’язку з ліквідацією ВАС, отже, забезпечення «незалежності та безсторонності» в розумінні ст.6 конвенції є проблематичним. А от в ухвалі про самовідвід одного з «адміністративників» в іншій справі йдеться про те, що суддя позбавлений гарантії того, що результати вирішення справи не вплинуть на формування суб’єктивного фактора при визначенні успішності проходження ним конкурсу.

  «Правовий аналіз чинного законодавства, зокрема закону «Про судоустрій і статус суддів», Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Порядку проведення іспиту та методики встановлення його результатів у процедурі кваліфікаційного оцінювання, свідчить про наявність у комісії певної свободи розсуду при прийнятті рішень під час кваліфоцінювання конкретного судді», — зазначається в ухвалі.

  Втім, відкритим залишається питання: чому володарі мантій звертаються по роз’яснення не до «самоврядників», а до НАЗК? До речі, представники ВАС, як ніхто, повинні знати, що необхідно запитувати поради у «своїх», а не «чужих». Можливо, вони не довіряють думці колег чи бояться, що РСУ заперечить наявність конфлікту інтересів? Як би там не було, але нині залишається загадкою те, як РСУ відреагувала б на таке звернення. Зрозуміло тільки одне: виливаючи душу перед НАЗК, а не органом суддівського самоврядування, служителі Феміди, ймовірно, самі того не підозрюючи, можуть зробити так, що рада втратить повноваження щодо врегулювання конфлікту інтересів.

Питання лише в тому, чи краще стане володарям мантій, коли під своє «антикорупційне крило» їх візьме НАЗК.

                                                                                                                                                        Закон і Бізнес