Людмила Волкова, член Ради суддів України, про утворення Вищого суду з питань інтелектуальної власності

  На останню вересневу суботу цього року випала перша річниця законодавчого втілення судової реформи. І цей день став надзвичайно врожайним на нормативну реалізацію наступних кроків до змін.

І саме цього дня, як то кажуть, в останню хвилину Президент України видав Указ «Про утворення Вищого суду з питань інтелектуальної власності».

  Як передбачено Законом «Про судоустрій та статус суддів», останній день вересня був крайнім терміном для утворення, а також для оголошення конкурсу на посади суддів у цьому суді.

Державна судова адміністрація України своїм наказом визначила кількість суддів першого після реформи Вищого спеціалізованого суду в 21 особу.

  В свою робочу суботу ВККС оголосила конкурс на зайняття 21 вакантної посади судді Вищого суду з питань інтелектуальної власності та затвердила Умови проведення конкурсу на зайняття вакантних посад суддів. До старту подання документів на конкурс лишилося два місяці.

  Отже, ліниві думки про те, чи потрібен в Україні такий суд, завершилися, майже не розпочавшись. І от що цікаво, це не наша новела, такі установи є і в інших країнах. Спеціалізовані суди з питань інтелектуальної власності вже працюють, зокрема у Португалії, Швеції, Швейцарії, Великобританії, Японії, Південній Кореї, Тайвані.

  Бачиться так, що заснування спеціалізованих судів із захисту інтелектуальної власності притаманне в першу чергу країнам з потужним високотехнологічним та інтелектуальним потенціалом.

  Ще в далекому 1948 році Японія почала перейматися ефективним та реальним судовим захистом інновацій, технологій та взагалі інтелектуальних здобутків. І саме в цей час було утворено підрозділ з інтелектуальної власності у Високому суді. З плином часу, збільшенням кількості таких підрозділів та утворенням їх в окружних судах Токіо та Осаки, у 2005 році було створено Високий суд з інтелектуальної власності.   

Повний текст читайте за посиланням

Прес-служба РСУ