Закон і Бізнес N 25/2019. Анонс публікацій

Представляємо огляд найважливіших правових тем тижня, про які можна прочитати в новому випуску газети Закон і Бізнес N 25. 29 червня - 4 липня 2019 року.

Мала. Велика. Нова. Чергова. Все це назви судових реформ в Україні за останні 20 років. Але чи є серед них хоч одна вдала або така, що враховує інтереси як суддів, так і громадян щодо доступу до правосуддя — питання риторичне. Чи варто говорити, що кілька днів тому вкотре, тепер вже з Адміністрації Президента Володимира Зеленського, заявили про те, що попередня судова реформа була невдалою і треба розробляти нову? Чи піде на користь державі, громадянам, і самим суддям чергове «перекроювання» суддівських шаблонів — не знає ніхто. А разом з тим проблем у професійної суддівської спільноти не меншає, а навпаки, з кожним днем стає все більше. Саме про це ми поговорили з головою Закарпатського апеляційного суду Ганною ФАЗИКОШ.

Обрання нових суддів Конституційного Суду, безперечно, важливе. Як і нових членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів, яких також має затвердити позачерговий з’їзд суддів. Його мала скликати та організувати Рада суддів, утім, їй якраз організації й бракує. Про те, як голова РСУ побачив змову в порядку денному, звинуватив колег у намірі зірвати засідання й залишив його, читайте у матеріалі «Демарш ентузіаста на тлі з’їзду».

Безальтернативне тримання під вартою для підозрюваних у низці злочинів порушує принцип верховенства права й обмежує право особи на свободу та особисту недоторканність. Такого висновку дійшов Конституційний Суд. Докладніше про це — у статті «Право на волю».

Парламент, який виявився не здатним за 5 років унести зміни до власного Регламенту, вартий того, аби бути розпущеним. І тепер уже виборець, а не Конституційний Суд вирішуватиме, як долати політичну кризу, що виникла через таку бездіяльність.  Що сказав і про що промовчав КС, відправляючи ВР VIII скликання на дострокові вибори, читайте у статті «Народ всемогутній».

Посієш вітер — пожнеш бурю. Більшість членів Конституційного Суду, позбувшись у доволі сумнівний спосіб свого очільника, тепер змушені захищати наслідки такого вчинку. На допомогу прийшла група народних депутатів, але ця послуга може виявитися ведмежою. Докладніше про це — у статті «Пастки неоскарження».

В Україні тільки-но почали збирати роялті, адже раніше збирали данину. Проте винахідники продовжують патентувати інновації де завгодно, тільки не на батьківщині. Нова влада вважає, що суб’єктам інтелектуальної власності конче необхідна стратегія та IP-cуд. Як будуть вирішувати цю проблему, дізнаєтесь у матеріалі «Кулуари інтелектуалів».

Випадки тиску на суд можна поділити на кілька категорій. Найбільша — тиск правоохоронних органів. Далі в наступ ідуть чиновники загальнодержавного та регіонального рівнів. А потім — адвокати, які використовують скарги як засіб впливу. Коли та як закінчиться епоха, коли судове рішення можна було вибити владою та силою, читайте у статті «Занепокоєння назалежністю».

Про судову реформу, що була оголошена 3 роки тому, знають менше від половини українців. Причому більшість вважає, що вона взагалі не розпочалася, і тільки кожний восьмий ставиться до неї позитивно. Інші ж не бачать її результатів. Докладніше про ставлення  громадян до вітчизняної Феміди, читайте у матеріалі «Реформу бачиш? А вона є!».

Українське законодавство спонукає суддів підтримувати тісні родинні зв’язки. Служитель Феміди зобов’язаний знати, де працюють навіть його далекі родичі та які державні посади вони займають. До переліку входять дядьки, невістки, свекруха та навіть прабабця. Про те, як члени ВККС не побачили недостовірності в тому, що колега не задекларувала зятів, читайте у статті «Тещині секрети».

Заборона щодо погіршення становища обвинуваченого, яка виникає після скасування апеляційним судом рішення першої інстанції з підстав, не зазначених у ч.2 ст.416 Кримінального процесуального кодексу, продовжує діяти весь подальший період кримінального провадження стосовно обвинуваченого незалежно від того, скільки разів здійснюватиметься слухання в місцевому суді в цьому ж провадженні. Докладно про

Намагаючись унеможливити затягування стороною захисту з ознайомленням із матеріалами справи, законодавець зробив «подарунок» слідчим. Вони отримали лазівку для зволікання з переданням обвинувального акта до суду та ще й обґрунтування необхідності тримання під вартою інтересами самого підозрюваного. Як із цим боротися, розповів АНТОН ЖУРАВЕЛЬ, партнер АО «Могильницький та партнери» у статті «За ґратами читають швидше».

Закон «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» мав би спростити життя суб’єктів господарської діяльності. Та замість того, щоб скористатися нагодою та розвивати бізнес, підприємці використовують законодавчі новели, аби втягувати партнерів у судові розбірки. Докладніше про винахідливих підприємців, читайте у статті «Від теорії до практики».

Усі банки в Україні зобов’яжуть повертати клієнтам на їхні особисті рахунки вкрадені шахраями гроші. Чи зможуть ошукані громадяни отримати кошти наступної доби, як передбачено в постанові Національного банку, розповіла  Ольга ДРАЧЕВСЬКА, радник з юридичних питань першого віце-президента Торгово-промислової палати, адвокат, засновник юридичної компанії «Інколанс». Докладніше — у статті «Гроші у безпеці».

Інспектори ради бізнес-омбудсмена дали практичні поради щодо захисту бізнесу від пресингу з боку державних органів. Зокрема, закликали бізнес бути активними під час відстоювання порушених прав. Чим може допомогти рада бізнес-омбудсмена, читайте у статті «Суб’єктивний фактор».

Джерело: Закон і Бізнес