_03_03.png)
Помилка лікаря або неналежна координація між медичними працівниками самі по собі не достатні для того, щоб держава відповідала з точки зору її позитивних зобов’язань відповідно до ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Читайте також: "Неможливість замінити імена батьків у документах становить порушення Конвенції, - ЄСПЛ".
Про це Європейський суд з прав людини нагадав у рішенні у справі "Улусой проти Туреччини" (заява №.54969/09), зазначає "ECHR: Ukrainian Aspect".
Так, подружжя Улусой (Zeynep Ulusoy, Sebahattin Ulusoy) очікували народження дитини. Вагітність дружини проходила не без ускладнень. Жінка скаржилася до медичних установ на набряк і високий кров’яний тиск, проходила обстеження. Одного разу вона втратила свідомість і була доставлена в лікарню, проте повернулася додому без обстеження, оскільки (за версією держави) упереджено ставилася до обстеження лікарем-чоловіком. За словами подружжя, лікарі начебто відмовилися і призначити ультразвукове сканування та рентгенографію, запропонувавши відвідувати приватних лікарів. За десять днів до передбачуваної дати народження, пані Улусой повернулася в лікарню, де її підготовили до звичайних пологів. Виявившись нездатною народити самостійно, вона перенесла значну епізіотомію. Після народження дитини, в якої були ознаки ціанозу і асфіксії, її довелося реанімувати. Наступного дня стан здоров’я дитини погіршився і він був переведений в університетську лікарню, де лікарі помітили, що функції його мозку були порушені через відсутність насичення киснем.
Як зазначається, подружжя відкривали дисциплінарне, кримінальне та адміністративне провадження, але безуспішно. Під час цих проваджень медична картка жінки чомусь зникла.
Посилаючись на ст. 1 (обов’язок поважати права людини), ст. 3 (заборона нелюдського, або такого, що принижує гідність, поводження ), ст. 6 (право на справедливий судовий розгляд) та ст. 17 (заборона зловживання правами) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, подружжя Улусой звернулося до ЄСПЛ, пов’язуючи інвалідність дитини із злочинною недбалістю лікаря. Вони також скаржилися на те, що медичний персонал не був притягнутий до відповідальності через відсутність розслідування.
ЄСПЛ вирішив розглянути ці скарги відповідно до ст. 8 (право на повагу до приватного життя). Досліджуючи матеріальний аспект (захист моральної та фізичної недоторканності осіб в контексті надання медичної допомоги), суд у Страсбурзі повторив рішення у справі Lopes de Sousa Fernandes проти Португалії: у випадках передбачуваної злочинної недбалості лікарів, за умови, що Договірна держава створила відповідне положення для забезпечення високих професійних стандартів серед медичних працівників та захисту життя пацієнтів, такі питання як помилка в рішенні медичного працівника або недбала координація між медичними працівниками під час лікування певного пацієнта, не були достатніми для того, щоб закликати державу відповідати з точки зору її позитивних зобов’язань відповідно до статті 8 Конвенції.
"Позитивні зобов’язання обмежені обов’язком встановлювати нормативні правила, які б вимагали від лікарень та медичних працівників вжиття певних заходів для захисту пацієнтів. Таким чином, навіть якщо була встановлена злочинна недбалість лікарів, то Суд, як правило, виявляє лише порушення матеріального аспекту статті 8, якщо застосовна нормативно-правова база не в змозі належним чином захистити пацієнтів, або ж, якщо не були створені необхідні заходи для забезпечення ефективного впровадження чинних нормативних актів", - зазначили у ЄСПЛ.
Читайте також: "ЄСПЛ виплатив понад 15 тисяч євро чоловіку, екс-дружина якого вивезла їх дитину в іншу країну".
У справі Улусой не стверджувалося, що інвалідність дитини була створена навмисно, або те, що він став жертвою нормативної прогалини. Також не існувало доказів, які можливо було б перевірити, що медичні працівники свідомо позбавили їх доступу до невідкладної допомоги, або на те, що помилки, які, як стверджувалося, вони вчинили, були більш ніж звичайною медичною помилкою або недбалістю. Скарга заявників стосувалися помилкового оцінювання пренатальних ризиків під час пологів і фази народження дитини. Іншими словами, справа стосувалася тверджень про звичайні медичні помилки або недбалість. Тому ЄСПЛ дійшов висновку, що матеріальний аспект ст. 8 не був порушений.
Разом із тим високі судді констатували порушення процесуального аспекту в частині розслідування заяв про злочинну недбалість лікарів, у зв’язку з чим Туреччина має виплатити заявникам 15 000 євро відшкодування моральної шкоди.
З текстом прес-релізу рішення ЄСПЛ у справі "Улусой проти Туреччини" (заява №54969/09) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директора АБ "Дроздова та партнери" Олени Дроздової можна ознайомитися за посиланням.
