Невдовзі має відбутися зміна на посту №1, і країна отримає шанс повернутися на демократичні рейки розвитку. Із чого потрібно починати: із судових процесів над попередниками чи з виправлення помилок, допущених на законодавчому рівні? Чи варто очікувати нових люстраційних процесів, зокрема у судовій системі? На ці та інші запитання погодився відповісти автор попередньої судової реформи, заступник глави Адміністрації Президента — керівник головного управління з питань судоустрою (2010—2014 рр.), д.ю.н. Андрій ПОРТНОВ.

 Сьогодні конфлікт інтересів можна виявити там, де його нібито не мало бути. Та жартувати з ним не можна, бо його поява загрожує суддям звільненням, а ще не призначеним кандидатам у судді — анулюванням результатів співбесіди. Про те, як знайти істину в обвинуваченнях у необ’єктивності та упередженості, розповів суддя Касаційного господарського суду, член Ради суддів, голова комітету РСУ з питань дотримання етичних норм, запобігання корупції і врегулювання конфлікту інтересів та професійного розвитку суддів Єгор КРАСНОВ.

 Історія з конституційною скаргою, спрямованою проти чч.1, 2 ст.23 закону «Про іпотеку», триває. Усупереч сумнівам, із другої

спроби справу передали із сенату на розгляд Великої палати Конституційного Суду. Докладніше про — у статті «Аби не останній...».

 З початку наступного року суди стануть захищеними. Активісти більше не зможуть влаштовувати безлади, вигукувати погрози, а майну та сім’ям суддів неможливо буде зашкодити. Таку мету поставили перед собою правники, створюючи новий орган, конкурс до якого незабаром розпочнеться. Про створення Служби судової охорони, читайте у матеріалі «Порятунок від безладу».

 Слідчі запевнили законницю, що треба негайно передати майно майже двох десятків фірм одній особі, котра фігурувала у справі як «потерпіла». А потім через відсутність доказів закрили справу. Але дисциплінарним органам здалося підозрілим, що протягом кількох годин «потерпіла» отримала на зберігання згадане майно. Про те, як суддю яка арештувала майно 17 підприємств, відправили вчити закони, читайте у статті «Рейдерство чи невігластво?».

 Обурення з приводу рішення Конституційного Суду, яке сприяє корупціонерам, не вщухає, хоча після бійки кулаками не махають. Пожежу непогодження мали б гасити ті, хто проголосував за прийняття. Адже мотивувальна частина акта, на думку експертів, не переконує. Разом з тим потрібно вирішувати, що робити далі, хоча закритих справ не повернеш. Про те, як правники розкритикували рішення Конституційного Суду, читайте у статті «Батіг і пряник для КС».

 Зміни в чинному законодавстві, які видаються деяким правникам сумнівними, насправді здатні круто змінити вектор українського бізнесу. Тож про реалії та перспективи для аграрної індустрії розповіли адвокати. Чи зможуть українські аграрії залучити кошти іноземних інвесторів, дізнаєтесь у матеріалі «Ринок недовіри».

 На сайті Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, ви не знайдете жодної інформації про результати роботи щодо пошуку активів, оскільки фактично ця функція не виконується. Натомість уся діяльність зосереджена на управлінні високоліквідними арештованими активами. Та й до цієї функції в агентстві підхід вибірковий. Як українські реалії відкоригували європейські цінності щодо управління арештованим майном, розповів СЕРГІЙ КОВАЛЬОВ, старший партнер АО «Могильницький та партнери» у статті «Агентство з пошуку поживи».

 Сфера інтелектуальної власності — серед аутсайдерів за виконанням зобов’язань у рамках угоди з ЄС, про що нам періодично нагадують європейські партнери. Тож народні депутати спробували виправити становище і зареєстрували відповідні ініціативи щодо змін у законодавчому регулюванні цієї сфери. Як нараховуватиметься авторська винагорода, розповів ОЛЕНА ПОЛОСЬМАК, керівник практики інтелектуальної власності Pravovest Law Firm у статті «Гроші за розум».

 Будь-яка держава у світі розуміє необхідність підтримки власного аграрного бізнесу. Проте видається, що аграрний бізнес в Україні розвивається не за підтримки, а всупереч їй. Чи отримають аграрії обіцяні 5 млрд державної підтримки у 2019 році, дізнаєтесь у матеріалі «Гра у відкриті можливості».

 Агропромисловий сектор є одним із системотвірних для економіки України, акумулюючи близько 12% ВВП та забезпечуючи майже 40% усіх валютних надходжень. Утім, реалізація державної програми підтримки сільгоспвиробників залишає бажати кращого, а методи викликають сумніви в їх здатності ефективно впливати на розвиток аграрної галузі. Чи здатні кредитні інструменти стати основою фінансової стабільності аграріїв, розповіли юристи ЮФ Evris ЮРІЙ МОСУНОВ та ПЕТРО НОВАКОВСЬКИЙ у статті «Урожай у заставі».

 Захищаючи позичальників, можновладці наклали мораторій на стягнення майна, яким забезпечено кредити у валюті. Проте, щоб не втратити нерухомість, варто уважно читати вимоги закону. Чому мораторій на стягнення іпотечної нерухомості необхідно змінювати,

розповіла ОЛЬГА ЮХИМЕНКО, приватний виконавець округу м.Києва, член ГО «Всеукраїнське об’єднання приватних виконавців «Факт». Докладніше про це — у статті «Лікування без одужання».

Джерело: Закон і Бізнес