Найголовніше за тиждень

 Закон передбачає, що бюджетна програма «Підтримка впровадження ринку електричної енергії» перейменовується на «Державна підтримка вугледобувних підприємств на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції».

 Відтак кошти за цією статтею загальним обсягом 1,4 млрд гривень буде спрямовано на державну підтримку вугледобувних підприємств – на часткове покриття витрат із собівартості готової товарної вугільної продукції. Кошти цієї бюджетної програми будуть направлені в тому числі на погашення заборгованості з оплати праці зазначеній категорії осіб.

 Законом також до джерел формування коштів для фінансування цієї програми включено конфісковані кошти та кошти, отримані від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду за вчинення корупційного та пов’язаного з корупцією правопорушення.

 Також 22 серпня набрав чинності Закон України «Про внесення змін до законів України щодо вирішення деяких питань заборгованості підприємств оборонно-промислового комплексу – учасників Державного концерну «Укроборонпром» перед державою-агресором та/або державою-окупантом та забезпечення їх стабільного розвитку».

 Закон встановлює, що в Україні не можуть бути визнані та виконані рішення іноземних судів у справах щодо стягнення заборгованості з підприємства оборонно-промислового комплексу, внесеного до переліку об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, на користь юридичної особи держави-агресора та/або держави-окупанта або юридичної особи з іноземними інвестиціями чи іноземного підприємства держави-агресора та/або держави-окупанта.

 Документ також передбачає зупинення вже відкритих та заборона відкриття нових виконавчих проваджень і заходів примусового виконання рішень щодо стягнення заборгованості з таких підприємств і запроваджується заборона на здійснення провадження у справі про їх банкрутство.

 Кабінет Міністрів України має у місячний строк привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.

Президент підписав Укази про переведення суддів у місцеві суди

 Президент України Петро Порошенко підписав Укази № 228 і 229 від 20 серпня 2018 року про переведення суддів у місцеві суди.

 Загалом переведуть 22 суддів. Найбільше суддів переведуть до столичних судів –Голосіївського, Дарницького, Деснянського і Солом’янського райсудів Києва та судів Донецької області.

 Також суддів переведуть у суди Вінницької, Закарпатської, Запорізької, Луганської, Полтавської, Харківської, Херсонської і Чернігівської областей. 

Генеральна прокуратура відрядила свого представника до Євроюсту

 Генеральна прокуратура України вперше відрядила представника відомства до Офісу Європейської організації з питань юстиції.

  Мирославу Красноборову відряджено до Євроюсту у якості Прокурора зі зв’язку.

   До її обов’язків входитиме сприяння взаємодії правоохоронних органів України з компетентними органами членів Євроюсту і зміцнення співпраці з іншими організаціями та відомствами, розташованими в м. Гаага. Зокрема, з Європолом, Європейською мережею з правосуддя, Міжнародного кримінального суду, Міжнародного суду ООН, органами прокуратури Королівства Нідерланди. Насамперед – у справі зі збиття пасажирського літака рейсу МН17 Малайзійських авіаліній.

 Координація такої діяльності здійснюватиметься Департаментом міжнародно-правового співробітництва Генеральної прокуратури України.

 Призначення національного представника дозволить оперативно та результативно реагувати на виклики, що виникають у сфері міжнародної протидії транскордонній злочинності.

 Зазначимо, у 2016 році Генеральний прокурор України Юрій Луценко підписав Угоду про співробітництво між Україною Євроюстом.

 Євроюст – європейське агентство, створене з метою координації та підвищення ефективності співпраці компетентних органів Європейського Союзу в кримінальному провадженні.

  Угода спрямована на посилення співробітництва між Україною і Євроюстом у боротьбі з тяжкими злочинами, зокрема організованою злочинністю і тероризмом. Положеннями вказаного договору передбачається направлення національного прокурора до штаб-квартири інституції в м. Гаага (Королівство Нідерланди).

 ВС висловився щодо захисту грошових коштів від знецінення при невиконанні рішення суду

 Майже дев’ять років не виконувалось рішення господарського суду про стягнення з міської ради на користь особи безпідставно отриманих коштів. Так, наказ господарського суду був виданий у 2007 році, а грошові кошти особа отримала у 2016 році. 
При цьому, постановою апеляційного адміністративного суду було визнано противоправною бездіяльність управління Державної казначейської служби України щодо невиконання наказу господарського суду та зобов'язано виконати цей наказ.

 Після отримання коштів особа звернулася до суду з позовом до міської ради про стягнення трьох відсотків річних від простроченої суми боргу та інфляційних втрат.

 Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову та послався на те, що правовідносини, що виникають з приводу виконання судових рішень, регулюються Законом України «Про виконавче провадження», і до них не можуть застосовуватись норми, що передбачають цивільно-правову відповідальність за невиконання грошового зобов’язання.

 З такою позицією не погодився апеляційний суд, який, втім, також позов не задовольнив. Суд апеляційної інстанції змінив рішення в частині правового обґрунтування підстав для відмови у позову.

 Суд зазначив, що за змістом статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання. А пункт 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України однією з підстав виникнення зобов'язання встановлює завдання майнової та моральної шкоди іншій особі, що презюмує наявність вини, особи яка її завдала.

 Апеляційний суд звернув увагу на те, що постановою апеляційного адміністративного суду встановлено наявність вини управління Державної казначейської служби України щодо невиконання наказу господарського суду, а тому у зв’язку з відсутності вини міської ради у простроченні грошового зобов’язання позовні вимоги задоволенню, саме до цієї особи, не підлягають.

ВС скасував рішення суду апеляційної інстанції та справу передав на новий апеляційний розгляд.

Колегія суддів зазначила про те, що відповідно до висновку у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.

 ВС зауважив на тому, що боржником відповідно до рішення господарського суду є міська рада, яка протягом 9 років не виконувала рішення суду. А встановлена постановою апеляційного адміністративного суду противоправна бездіяльність управління Державної казначейської служби України щодо невиконання наказу господарського суду не може виправдовувати бездіяльність боржника і виключати необхідності захисту таких коштів від знецінення.

Також Суд нагадав, що відповідно до практики ЄСПЛ органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань справі (KECHKO v. UKRAINE, № 63134/00, § 26, ЄСПЛ, від 08 листопада 2005 року). А затримка у виконанні судового рішення може за певних обставин бути виправдана, але не за рахунок звуження суті права, яке захищається статтею 6 Конвенції (BAKALOV v. UKRAINE, № 14201/02, § 33, ЄСПЛ, від 30 листопада 2004 року) (постанова від 08.08.2018 у справі № 310/4811/16-ц).

 Уряд вніс зміни до правил перетину державного кордону

 Кабінет Міністрів України постановою від 22 серпня 2018 року № 619 вніс зміни до правил перетинання державного кордону громадянами України.

 Так, згідно зі змінами виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, в супроводі одного з батьків або інших осіб, уповноважених одним з батьків за нотаріально посвідченою згодою, тепер здійснюється й у разі пред’явлення довідки про наявність заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, виданої органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем.

 Також виїзд дозволяється у разі тимчасового виїзду з України на строк до одного місяця під час пред’явлення рішення суду або органу опіки та піклування або їх копій, засвідчених нотаріально чи органом, який їх видав, у якому визначено місце проживання дитини з одним із батьків, який має намір виїзду з дитиною або який уповноважив на це нотаріально посвідченою згодою інших осіб.

 Окрім того, виїзд можливий без нотаріально посвідченої згоди другого з батьків у разі тимчасового виїзду з України на строк до одного місяця та більше дитини з інвалідністю, дитини, яка хворіє на захворювання, передбачені частиною п’ятою статті 157 Сімейного кодексу України, під час пред’явлення таких документів або їх копій, засвідчених нотаріально чи органом, який їх видав:

 довідки, виданої органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем, про наявність заборгованості із сплати аліментів (у разі коли сукупний розмір заборгованості перевищує суму відповідних платежів за три місяці);

 документа, виданого лікарсько-консультативною комісією лікувально-профілактичного закладу, в порядку та за формою, встановленими МОЗ (у разі коли сума заборгованості по аліментах становить понад три місяці, але не більше чотирьох місяців).

 У разі тимчасового виїзду з України службові особи підрозділу охорони державного кордону перевіряють у Єдиному реєстрі боржників інформацію про того з батьків, який має намір виїзду з дитиною,

 У разі наявності в Єдиному реєстрі боржників таких відомостей відмовляється у перетинанні державного кордону з дитиною тому із батьків, який має намір виїзду з дитиною. Службовець виносить обґрунтоване письмове рішення із зазначенням причин відмови, один примірник якого видається особі, якій відмовлено в перетинанні кордону.

 Відсутність можливості перевірити в Єдиному реєстрі боржників наявність таких відомостей не може бути підставою для відмови особі у перетинанні державного кордону

 Ця постанова набирає чинності одночасно із Законом України від 3 липня 2018 р. № 2475-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання”, але не раніше дня її опублікування», тобто 28 серпня 2018 року.

 Прокуратура Волинської області має нового керівника

 Прокуратуру Волинської області очолив Віктор Швидкий, який до цього обіймав посаду першого заступника прокурора області.

 Головний прокурор України Юрій Луценко наголосив, що пріоритетом роботи прокуратури в регіоні є і протидія контрабанді, адже Волинь – прикордонна область.

 Він підкреслив, що новий керівник прокуратури має зробити все, щоб втримати в області контрольованою ситуацію із видобутком бурштину та припиненням незаконного вирубування лісів, а також, зважаючи на наближення виборів, – зробити все, щоб правоохоронні органи лишалися поза політикою.

 Додамо, попередній керівник прокуратури Волинської області Максиму Киричук нині очолює прокуратуру Київщини.

Джерело: "Українське право"